Дисертацію присвячено дослідженню процесу становлення та розвитку стилю "романтика вітаїзму" (активний романтизм) в українській прозі 20-30-x років та в еміграційній літературі 40-x років XX століття. Згідно з позицією автора, означений процес умовно диференціюється на чотири періоди: 1) становлення "романтики вітаїзму"; 2) активний романтизм періоду зрілості; 3) періоду занепаду активного романтизму; 4) активний романтизм "другої хвилі". Запропонований підхід підтверджено конкретним текстуальним аналізом з урахуванням стильових домінант кожного з означених періодів, впливу на функціонування стилю літературного середовища та виявів вітаїстичної концепції у творчості окремих письменників.