Дисертацію присвячено питанням підвищення правильності усного українського мовлення студентів-нефілологів шляхом подолання в ньому лексико-граматичних інтерферентних помилок. Розроблено нові підходи до подолання інтерферентних проявів у першій (рідній) мові двомовного студента. Встановлено, що рівень правильності усного мовлення студентів залежить як від впливу на нього екстралінгвістичних факторів, так і індивідуально-мовленнєвих здібностей студентів, що лягло в основу виділення рівнів сформованості правильності мовлення студентів-нефілологів. Запропоновано лінгводидактичну модель роботи щодо подолання лексико-граматичної інтерференції усного мовлення, детерміновано педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше, виявлено послідовні стадії та тенденції формування правильності усного українського мовлення студентів-нефілологів шляхом нейтралізації інтерферентних проявів.