Розроблено філософсько-етичну концепцію моральнісної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її за межі ціннісно-раціонального обгрунтування моральних норм. Аналіз безпосередніх життєвих проявів людини, об'єктивної ціннісної основи творчої самореалізації особистості дозволив виділити такі компоненти моральної культури, як природна, висока та належна моральності, що існували у синкретичній цілісності на раннісних етапах культури. Подальше їх виокремлення пов'язано із зростаючою соціокультурною динамікою. Відносно самостійними ці складові моральнісної культури стають в епоху модерну. Досліджено такі феномени, як моральнісні норми, моральний ідеал, етичний дискурс, дозволило обгрунтувати їх органічний зв'язок із специфічними культурними умовами, спрямованість на освоєння буттєвих цінностей людського існування. Специфіку моральнісної культури пов'язано із творенням спілкування - єднання як самоствердженням особистості.