Дисертацію присвячено дослідженню механізму державного управління вугільною промисловістю, а також вибору оптимального ступеня державного впливу на її діяльність у перехідній економіці. Розглянуто існуючі світові моделі функціонування вугільної галузі, методи та інструменти її регулювання, можливості використання позитивного досвіду для реформування вітчизняної вугільної промисловості. Обгрунтовано необхідність структурної перебудови вугільної галузі України, визначено роль держави у цьому процесі. Досліджено механізм державного управління галуззю на сучасному етапі та запропоновано шляхи його вдосконалення. Проаналізовано хід реформування вугільної промисловості та розроблено практичні рекомендації щодо його прискорення та коригування.