На базі океанографічного масиву Південним науково-дослідним інститутом морського рибного господарства і океанографії (близько 22800 станцій) та літературних даних проаналізовано фронтальну структуру індійського сектору Південного океану (33 - 70 ° півд. ш. та 20 - 120 ° с.д.) Уточнена генеральна схема включає положення 9 фронтів: Агульянс, Субтропічного (СТФ), Субантарктичного , Північної, Центральної та Південної гілок Полярного фронту (ПФ), Антарктичної межі льодів, виділеної в районі найбільш північного положення кромки льодів, Південного АЦТ фронту Орсі, Схилового або Високоширотного пришельфового (ВПФ). Розглянуто структуру фронту Крозе та Кергелен. Проаналізовано загальні закономірності впливу фронтів на розподіл різноманітних гідробіонтів у трьох високопродуктивних районах: острови Кергелен та Херд, моря Співдружності та Космонавтів, західна частина індійського сектору. Отримано кількісні показники ходу рибного промислу, зумовлені гідрометеорологічними параметрами (приземним тиском, термохалінними характеристиками, динамікою вод, положенням СТФ, ПФ, ВПФ), в тому числі асинхронними з часовими зміщеннями від кількох діб до 1 - 2 років.