Дисертацію присвячено проблемі образу автора в ліриці І.Франка (на прикладі трьох поетичних збірок письменника - "З вершин і низин", "Зів'яле листя", "Мій Ізмарагд"). Використано широкий спектр літературознавчих джерел і синтезовано формальний та психологічний аспекти аналізу образу автора. Визначено, що в поезії І.Франка 1880-х - 1890-х рр. побутують три типи ліричних суб'єктів, які класифіковано за відмінною структурою особистості. Ліричні суб'єкти А, В, С трансформуються читацькою уявою як три образи автора: людини "публічного", екстравертованого типу з потребою афіляції та посвяти себе суспільству, людини "приватного", інтровертованого типу з потребою самореалізуватися у коханні, образ "ідеального" автора-наставника "ізмарагдових" творів. Розглянуто супровідні кожному ліричному суб'єктові образи, мотиви, жанри, композиційно-мовленнєві репрезентанти.