Розглянуто комплекс проблем щодо інтерпретації ролі державницької традиції (інтелектуальний спадок, історики, як його носії, передумови та середовище, в якому поширювалися та реалізувалися національно-державницькі ідеї) в українській зарубіжній історичній науці 1945 - 1991 рр. Наведено основні характеристики інтелектуальної спадщини істориків державницького напряму першої третини XX ст. Висвітлено та інтерпретовано найважливіші чинники, які зумовили еволюцію наукових поглядів дослідників, репрезентантів української зарубіжної історичної науки стосовно спадщини істориків-державників. Досліджено вплив західного соціокультурного та інтелектуального середовищ на науковий процес, зокрема, на організацію дослідницької праці. Проаналізовано специфіку та особливості наукової діяльності чотирьох генерацій українських учених діаспори. Подано порівняльний аналіз діяльності різних поколінь дослідників у науковому процесі. Узагальнено та систематизовано бібліографічні матеріали (регіональний розподіл за місцем народження, освіта, соціальний статус, належність до певної генерації, фахова спеціалізація) 193 істориків та дослідників суспільно-політичних і гуманітарних дисциплін.