За результатами досліджень, виконаних у 1993 - 1999 рр., доведено необхідність залучення диких фітофторостійких видів для створення вихідного селекційного матеріалу. Проведено порівняння методів штучного зараження фітофторою матеріалу диких видів картоплі на різних ранніх фазах їх росту і розвитку за ефективністю та раціональністю. Серед співродичів культурних сортів визначено перспективні види для пошуку джерел стійкості проти фітофторозу за листками і бульбами. Виділено та створено джерела ознаки фітофторостійкості. Визначено генетичну природу контролю даної властивості. Здійснено інтрогресію цінних алелей у первинні та вторинні міжвидові гібриди (вихідний переселекційний матеріал) і беккроси багатовидових гібридів (вихідний селекційний матеріал). Для подолання міжвидової несхрещуваності успішно використано методи посередника і трансплантації, на підставі чого зроблено практичні рекомендації. Доведено можливість створення на основі міжвидової гібридизації беккросів з високою та дуже високою стійкістю проти фітофторозу листків і бульб, що у 7 - 8 разів перевищує вираження властивості у кращих за ознакою сортів-стандартів. На основі широкої генетичної бази створеного матеріалу виділено беккроси з груповою і навіть комплексною стійкістю проти 6 - 7 патогенів, а також комплексом інших агрономічних властивостей.