Встановлено, що традиційна інфузійно-трансфузійна терапія не зменшує перенапруження еритрону після ліквідації кисневої нестачі в організмі, оскільки на її фоні погіршуються утилізація кисню у легенях, транспорт його через капіляри і вивільнення у тканинах. Розглянуто механізми сприятливої дії перфторану на метаболізм еритроцитів, що обумовлює зниження рівня дисгемоглобінів, змінює якісний склад молекулярногемічної ланки кисневого транспорту та сприяє підвищенню кисневої ємності крові внаслідок постгеморагічної анемії. Визначено зміни характеру та сили адаптаційних відповідей системи еритрону та його молекулярногемічної ланки кисневого транспорту, пов'язані з регуляцією спорідненості еритроцитарного гемоглобіну до кисню. Показано, що за присутності перфторану в судинному руслі зменшується функціональне навантаження на еритроцити, що дозволяє зберегти їх подальшу активність і поліпшити кисневий статус організму шляхом зменшення деградаційних процесів у периферичній ланці еритрону. З'ясовано, що у період активної циркуляції перфторану в судинному руслі поліпшується утилізація кисню у легенях, транспорт його через капіляри та віддача тканинам. Виявлено окремі механізми патофізіологічного реагування еритрону на квантову гемотерапію: зміни молекулярногемічної ланки кисневого транспорту, а також киснево-транспортних властивостей крові з поліпшення утилізації кисню у легенях, транспорту та віддачі його тканинам у період проведення курсу квантової терапії. Проаналізовано різні типи впливу на еритрон різноманітних варіантів інтенсивної терапії.