Розглянуто питання підвищення ефективності лікування епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Досліджено клініко-неврологічні, комп'ютерно-томографічні та магнітно-резонансні ознаки даних пухлин, вивчено їх анатомо-топографічні особливості. Виявлено кілька варіантів розповсюдження епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Встановлено, що важливим чинником для хірургічного лікування даних пухлин є визначення анатомо-топографічних взаємовідносин капсули пухлини з черепними нервами та судинами. За результатами досліджень розроблено методику хірургічного лікування, яка дозволила значно покращити лікування епідермоїдних пухлин. Проаналізовано фактори ризику виникнення післяопераційного асептичного менінгіту та визначено методи його профілактики.