Проведено порівняльну оцінку кислотоутворювальної активності 15 штамів молочнокислих бактерій. Визначено умови їх культивування у середовищах різного походження. За результатами аналізу хімічного складу зернових мучок доведено можливість застосування їх у якості вуглеводного субстрату для біосинтезу молочної кислоти лактобацилами. Наголошено на доцільності використання суміші ячмінної та пшеничної мучок, яка більш збалансована за цукрами та вітамінами групи B, у порівнянні з вихідними мучками. Вивчено процес ферментативної біоконверсії полісахаридів крохмалю зернових мучок та їх сумішей власними ферментними системами й амілазами: амілосубтиліном Г10Х, амілоризином П10Х та ячмінним солодом. Досліджено динаміку накопичення лактату кальцію та клітин молочнокислих бактерій на ферментолізатах зернових мучок. Розроблено й оптимізовано живильне середовище для молочнокислих бактерій на основі ферментолізатів зернових мучок. Наведено технологічні та процесорно-апаратурні схеми виробництва молочної кислоти та лактатів кальцію, заліза, магнію, цинку та досліджено фізико-хімічні властивості лактатів. Висвітлено застосування отриманих продуктів у харчовій промисловості. Проведено промислову апробацію розроблених технологій на "Одеському підприємстві з виробництва бактерійних препаратів".