На базі комплексного дослідження з використанням цитохімічних методів, які дозволяють визначити стан ключових ланок клітинного енергетичного метаболізму, та добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) показано, що зрушення в системі клітинної біоенергетики є однією з найважливіших причин розвитку енергетичної нестабільності міокарда та виникнення аритмій серця у випадку некоронарогенних захворювань міокарда. Обгрунтовано доцільність використання в лікуванні аритмій у хворих на некоронарогенні захворювання міокарда кардіопротекторів метаболічного ряду тіотриазоліну, мілдронату і цитохрому C. Встановлено, що нормалізуючий вплив на показники клітинної біоенергетики як окремих метаболічних кардіопротекторів, так і їх сполучень за умов різних форм некоронарогенних захворювань міокарда, супроводжується вираженим стійким антиаритмічним ефектом. Зроблено висновок про доцільність включення метаболічних кардіопротекторних засобів у лікувальну схему у випадку запальних і дистрофічних уражень м'яза серця з аритмічним синдромом.