Досліджено інтертекстуальність і процеси об'єктивації фольклорної традиції у художньому тексті. Британську літературну казку розглянуто як семантично двоплановий текст-матрицю, що перебуває в інтертекстуальній взаємодії з прецедентним текстом, який формує його другий план, - чарівною народною казкою, що є сукупністю типологічних структурно-семантичних рис. Адекватне сприйняття другого плану оптимізується наявністю на рівні лінгвостилістичної організації тексту-матриці елементів інтертексту чарівної народної казки - формул казки і характерних номінацій персонажів. Аналіз їх асиміляції в британській літературній казці визначає еволюцію співвідношення стереотипних і оригінальних елементів її лінгвостилістичної організації внаслідок змін семантики казкового тексту, обумовлених лінгвокреативною діяльністю автора у процесі діахронічного розвитку.