Визначено межі функціонально-семантичної категорії персональності, встановлено типові засоби її вираження в сучасній українській літературній мові, з'ясовано специфіку реалізації даної категорії у текстах публіцистичного стилю. Під час дослідження системи передачі різноманітних персональних значень основну увагу було приділено адресантно-адресатній співвіднесеності як найбільш важливій ланці комунікативної ситуації. Досліджено центральні та периферійні елементи даної категорії. Із застосуванням описового, контекстно-ситуативного та стилістико-статистичного методів дослідження мовного матеріалу встановлено, що широкий арсенал засобів передачі суб'єктивності та адресованості дозволяє увиразнити мовлення та уникнути штучності.