Досліджено проблему анатомічних і гістологічних особливостей серця людини у випадку повної транспозиції магістральних судин і супутніх пороків, які утворюють сполучення. За допомогою сучасних морфологічних методів досліджено анатомічні особливості будови серця у разі повної транспозиції магістральних судин у пацієнтів різного віку, динаміку змін анатомічної будови стінок порожнин серця та гістологічних змін міокарда. Повна транспозиція магістральних судин у життєздатних дітей поєднується з іншими пороками серця з такою частотою (від загального числа спостережень): відкритий овальний отвір - 61,2 %; дефект міжпередсердної перегородки - 23,9 %; відкрита артеріальна протока - 23,9 %; дефект міжшлуночкової перегородки - 44,8 %; аномалії розвитку магістральних судин - 14,9 %; аномалії розвитку клапанів серця - 9 %. Анатомія серця у разі повної транспозиції магістральних судин визначається формою пороку. Виразність і поширеність гістологічних змін у міокарді (ушкодження кардіоміоцитів і кардіосклероз) залежать від наявності співусть і віку дитини, а співвідношення компенсаторно-пристосувальних і альтернативних процесів у міокарді визначає перебіг пороку та є провідним чинником у розвитку декомпенсації серця.