Досліджено традиції як фактор саморозвитку суспільства. Конкретизовано діяльнісну сутність традиції, що має ціннісно-нормативний характер. Зміст традиції розкрито у формах її прояву на різних рівнях суспільної практики. Проаналізовано діалектичний взаємозв'язок традиції та новаторства як закономірності розвитку суспільної системи. Акцентовано увагу на особливості функціонального навантаження цих явищ. Виявлено соціально-психологічний механізм дії традиції, необхідний для забезпечення ефективної взаємодії суспільства й особистості. Розглянуто основні тенденції розвитку традицій українського суспільства й наведено детермінанти їх оптимізації за умов сучасного трансформаційного періоду.