Досліджено структурні та функціональні особливості феномену неявного особистісного знання, що розглядається як елемент цілісної неявної суб'єктивності людини. Виявлено своєрідність феномену на підставі зіставлення характеристик особистісного неявного знання з особливостями інших компонентів людської суб'єктивності. Доведено, що неявне знання знаходиться на межі свідомого та неусвідомленого. Визначено специфіку його участі у пізнавальній діяльності. Суттєва особливість досліджуваного феномену полягає у тому, що неявне особистісне знання функціонує у вигляді цілісного об'єднання - інтерпретативної схеми, яка формується відповідно до конкретного пізнавального завдання. Саме в такому вигляді неявне знання бере участь у здійсненні науково-пізнавального процесу. Обгрунтовано, що однією з головних функцій неявного знання є забезпечення взаємодії між свідомістю та неусвідомленням.