Проаналізовано діяльність українського мистецтвознавця В.Січинського, визначено його місце в історії української культури та мистецтвознавства. Вивчено і систематизовано монографії вченого, статті та рецензії. Висвітлено його роль як теоретика мистецтва і художника-практика. Опрацьовано архівні матеріали, що раніше не публікувалися. Задокументовано спогади з родинного архіву В.Січинського. Досліджено кореспонденцію вченого. Розглянуто новації в роботах В.Січинського і з методологічних позицій українського мистецтвознавства переосмислено науковий доробок ученого, з'ясовано місце та значення його теоретичних концепцій у процесі розвитку української мистецтвознавчої думки ХХ ст.