Досліджено групу текстів дипломатичного листування (особисту та вербальну ноти, меморандум, телеграму, пам'ятну записку, приватний лист напівофіційного характеру). Тексти дипломатичного листування проаналізовано як особливий тип дискурсу, зважаючи на функціональний мовленнєвий підхід та культурологічну детермінованість дипломатичної взаємодії. Зроблено висновок, що специфіка дипломатичної комунікації зумовлює використання трьох видів дискурсу: перформативного, описово-інформуючого та контактного. З'ясовано ступінь впливу жанрової диференціації та конкретно-мовних особливостей на функціональну структуру текстів дипломатичного листування українською, російською та англійською мовами. Розглянуто моделі побудови текстів дипломатичного листування.