Запропоновано методологічний підхід до соціально-філософського аналізу творчості як духовно-діяльнісного феномену, що має цілісний характер та інформаційно-енергетичну природу. Розглянуто концепцію творчого потенціалу людини. Проаналізовано процеси становлення, розгортання, актуалізації та реалізації, згасання творчого потенціалу людини й окремих складових протягом життєвого шляху від дитинства до старості. У контексті соціально-історичних умов розвитку людини та соціуму здійснено спробу аналізу актуалізації та реалізації творчого потенціалу людини як багаторівневого явища. На підставі узагальнення досвіду різних суспільств запропоновано заходи мінімізації втрат, зумовлених глобальним суспільним зрушенням.