Проведено системно-функціональне описання стійких дієслівних сполук українського публіцистичного тексту. Розроблено підхід до вивчення стійких дієслівних сполук як лексико-граматичних аналітичних одиниць мови, що знаходяться на межі між вільними словосполученнями та фразеологізмами. Розглянуто фактори стійкості цих сполук. З використанням методу семного аналізу досліджено семантичні процеси у дієслівних компонентах та визначено тенденції їх сполучуваності з іменниковими компонентами. Охарактеризовано коло дієслів-дериваторів, які є найбільш продуктивними у творенні стійких дієслівних сполук. Розглянуто внутрішню валентність стійких дієслівних сполук, їх синтаксичні функції та зв'язки у реченні.