Запропоновано механізм дії абсцизової кислоти (АБК) та етилену за дії хімічних агентів і обезводнення. Виявлено, що під впливом 2,4-Д, етефону, ІОК, зеатину, гібберелової кислоти, піклораму, хлорхолінхлориду та діквату збільшується концентрація АБК у рослин. Показано, що одним з механізмів її швидкого накопичення є окиснювальне руйнування каротинів. Виявлено, що під впливом фізичних і хімічних факторів збільшується процес синтезу етилену рослинами. Установлено, що етилен і дікват ініціюють процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, що підтверджено збільшенням кількості малонового діальдегіду та гідропероксидів ліпідів, зменшенням кількості ненасичених і збільшенням насичених жирних кислот, а також зменшенням фосфатидилхоліну й етаноламіну. Попередня обробка рослин АБК показала деструктивну дію етилену та діквату на вміст ліпідів і жирних кислот мембран, а також ростові процеси рослин. Зроблено висновок, що АБК є природним антиоксидантом рослин. Запропоновано молекулярні механізми взаємодії оксидантів і антиоксидантів за дії стресових чинників.