За допомогою гібридологічного аналізу вперше ідентифіковано два олігогени Sml 1 і Sml 2, з комплементарним характером взаємодії, домінантні алелі яких обумовлюють дрібнозернистість, завдяки епістатичній їх дії на гіпостатичні гени великозернистості. Ідентифіковано олігогени Gld 1 та Gld 2, що обумовлюють видовжену форму зернівки. Вперше виявлено навність і високий ступінь генетичного зчеплення між окремими з ідентифікованих і відомими раніше генами забарвлення, а також з деяким генами расоспецифічної стійкості до сажки. На прикладі створення нового сорту проса Новокиївське 01, який відзначається поєднанням високої врожайності (48 т / га), низькоплівчастості (12 - 14 %), високого виходу крупи (80 - 83 %), високої стійкості одночасно до 11-ти з 12-ти відомих основних патотипів сажки, а також до меланозу, показано високу ефективність генетичного рекомбіногенезу зчеплених ознак у селекції проса. На підставі виявлених особливостей мінливості відмітних морфологічних альтернативних і кількісних ознак вегетативних і генеративних органів рослин проса, у т. ч. за стійкістю 100 колекційних зразків до 6-ти найпоширеніших патотипів сажки, визначено найбільш надійні ознаки у різних фазах онтогенезу рослин з метою експертизи сортів на відмітність, однорідність і стабільність, а також сорти-еталони специфічного поєднання різних ознак та удосконалення методики експертизи сортів проса на патентоспроможність, яка прийнята Державною комісією з випробування та охорони сортів рослин України для практичного використання.