З використанням різних типів молекулярно-генетичних маркерів (білків, ДНК-маркерів) досліджено генетичну структуру локальних порід сільськогосподарських і близьких диких видів копитних, а також зоопаркових видів - асканійських ізолятів. Оцінено можливості використання поліморфізму структурних генів та анонімних послідовностей ДНК з метою диференціації видів. Проаналізовано рівень генетичної мінливості у доместикованих і близьких диких видів копитних, виявлено біохімічні маркери, що найбільшою мірою залучені до процесів їх дивергенції. На прикладі гена капа-казеїну вивчено можливості ідентифікації алелів структурних генів за допомогою методу ПЛР-ПДРФ. Визначено генотипи за даним локусом і частоту зустрічальності бажаного В-алеля у локальних вітчизняних порід рогатої худоби. Досліджено вплив інтеграції сторонньої генетичної інформації на органоспецифічний спектр ферментів загального метаболізму у тварин.