За результатами дисперсійного аналізу встановлено істотні відмінності в механізмах суспільно небезпечних дій, здійснюваних психічно хворими. В осіб з продуктивними розладами вони визначені на підставі змісту та інтенсивності хворобливих переживань, водночас як реалізація суспільно небезпечних дій у хворих з дефіцитарними розладами може відбуватися під впливом несприятливих соціальних умов. Доведено необхідність розробки диференційованих лікувально-реабілітаційних програм з урахуванням ознак провідного психопатологічного синдрому. На підставі дослідження повторних суспільно небезпечних дій на різних етапах суспільного розвитку встановлено найбільш слабкі ланки у низці профілактичних заходів, спрямованих на їх запобігання, виділено найбільш небезпечний контингент хворих та обгрунтувано основні аспекти примусових заходів медичного характеру щодо них. Зроблено висновок про неадекватність традиційної уяви про ефективність тривалої ізоляції психічно хворих, які вчинили суспільно небезпечні дії, де обумовлює необхідність пошуку та впровадження інших заходів щодо їх запобігання.