На підставі результатів комплексного вивчення спонтанної екскреції 17-кетостероїдів (17-КС) і 17-кетогенних стероїдів (17-КГС), складових 17-КС та стану імунореактивності у хворих на нейроциркулярну дистонію (НЦД) і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом розроблено додаткові критерії диференційної дігностики тонзилоодонтогенної НЦД та ревматизму з мінімальним ступенем активності. У хворих на ревматизм зафіксовано дискортицизм, який характеризується низьким рівнем андрогенів і підвищеною активністю глюкокортикоїдів, зростання дискримінантної функції Бальбрука (відношення показника екскреції 17-КГС до суми показників екскреції андростерону й етіохоланолону) та індексу андрогенності 17-КС (відношення показників екскреції метаболітів андростероїдогенезу до показників екскреції метаболітів глюкокортикоїдів у складі 17-КС). Результати дослідження функції кори наднирників у хворих на НЦД показали підвищення в них індексу андрогенності 17-КС та екскреції 17-КГС за близьких до нормальних значень спонтанної екскреції 17-КС, дискримінантної функції Бальбрука та відсутність дискортицизму. За допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу показників функціональної активності кори наднирників та імунної системи в хворих на НЦД і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом доведено детермінацію імунологічних змін у цих хворих розладами функції кори наднирників. Вперше використано інсулін, гіпертонічний розчин глюкози з аскорбіновою кислотою разом з імуномоделювальним препаратом - настойкою ехінацеї в комплексному лікуванні хворих на ревматизм і