Досліджено власні назви як композиційні чинники американських поетичних текстів. Запропоновано визначення поняття композиції вірша та його композиційно-смислової структури на засадах когнітивної поетики. З використанням методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми лінгвістики реконструйовано концептуальні схеми композиційно-смислових структур та побудовано узагальнену модель композиції. За результатами вивчення ономастичного складу американських поетичних текстів зроблено висновок, що впродовж XX ст. власні назви еволюціонували до рівня композиційних прийомів, завдяки оповідальності, набутій ними у процесі культурно-історичного розвитку американської спільноти.