На основі використання психосемантичного підходу створено концептуальну модель феномену життєвої антиципації особистості. Встановлено, що залежно від значення суб'єктивних імовірностей різних варіантів майбуття у контексті конструкту "щасливе - нещасливе майбутнє" можна побудувати типологію особистості. Визначено, що найбільш поширеними деструктивними типами життєвого антиципування є: песимістична та гіпероптимістична орієнтація імовірнісного профілю майбутнього, когнітивно малодиференційований образ власного майбуття, примітивно проста система антиципаційних конструктів та їх недостатнє забезпечення антиципаційними схемами. Розроблено методичні підходи щодо діагностики, корекції та розвитку життєвої антиципації. Психологічну корекцію і розвиток життєвого антиципування запропоновано здійснювати шляхом психологічного консультування та групового психологічного тренінгу, побудованих на базі психосемантичного підходу, концентруючи зусилля на збагаченні та переструктуруванні образу біографічного майбуття суб'єкта, індивідуальної системи значень життєвої антиципації та антиципаційних схем, які лежать в її основі. Конструкт "щасливе - нещасливе майбутнє" рекомендовано використовувати як основний у даній корекційно-психологічній роботі.