Визначено суть змістово-підтекстової інформації та підтексту як поняття, на якому базується її виділення. З'ясовано основні види підтекстової інформації, що експлікуються за допомогою власне авторизованих антропонімів, а також мовні засоби створення експресивних номінацій. Охарактеризовано функції антропонімів нульової авторизації як сигналів підтекстової інформації. Досліджено роль прецендентних висловів у формуванні глибинного смислу твору. Виявлено специфіку функціонування мовних одиниць, що зазнають виділення в тексті роману (заголовок, епіграф, присвята, пролог, початок твору, заключні рядки роману, епілог). Доведено особливе значення ретроспективної інтерпретації назви роману для адекватного розуміння підтексту, закладеного автором. Охарактеризовано особливості функціонування факультативних сильних позицій у межах вертикального контексту та фонових знань читача.