З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що вважалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.