Проаналізовано сучасну суспільно-політичну лексику української мови, з'ясовано зміст понять публіцистичного стилю, політичного дискурсу, суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. З урахуванням парадигматичних та синтагматичних відношень між словами суспільно-політичного пласту лексики здійснено тематичну класифікацію мовних одиниць. Визначено напрямки їх семантико-функціонального розвитку, описано механізми мовних змін (актуалізації, переконотації, функціонування семантично переосмислених слів). Охарактеризовано модифікації структури значення суспільно-політичних лексем (розширення та звуження семантичного обсягу слів). Обгрунтовано значущість ролі метафор у політичній комунікації, яка полягає у здатності їх поняттєвих сфер-джерел сприяти розумінню політичних процесів. Описано способи експлікації соціально-ідеологічної оцінки.