Досліджено механізми впливу сполук хрому на морфофункціональний стан гастродуоденальної системи (ГДС), розроблено критерії діагностики та оптимізації лікування патології шлунка і дванадцятипалої кишки у робітників, які контактували з хромом та його сполуками. Обгрунтовано нову концепцію щодо патогенезу уражень шлунка та дванадцятипалої кишки під дією сполук хрому, крім паренхіматозних органів, хром кумулюється і в шлункових залозах, що підтверджується його високою концентрацією у шлунковому секреті. Визначено особливості морфофункціональних порушень ГДС у хворих залежно від термінів контактування зі сполуками хрому, досліджено вміст хрому у крові, сечі та шлунковому секреті. Виявлено клінічні особливості перебігу виразкової хвороби та хронічного гастродуоденіту у робітників, які контактували зі сполуками хрому. Розроблено алгоритм діагностичних тестів для виявлення групи підвищеного ризику розвитку уражень ГДС, що потребують постійного спостереження, корекції порушень та прогнозування їх прогресування. Вперше обгрунтовано пріоритетну методику патогенетичного лікування хромоіндукованих уражень шлунка і дванадцятипалої кишки з включенням до комплексної базисної терапії антидотного засобу - тіосульфату натрію, антиоксиданта - аскорбінової кислоти й ентеросорбенту - ентеросгелю.