Виявлено фактори, що обумовлюють існування феномену опозиції: суттєві розбіжності інтересів держави та громадянського суспільства, протиріччя між різними суспільними силами, гілками влади, політичними партіями, різні підходи до мети і дій держави та влади. Визначено поняття демократичної політичної опозиції як сукупності суб'єків політичного життя, що не приймають змісту політики діючої влади, та/або методів реалізації цієї політики, виступають організованою альтернативою цій владі. Проведено класифікацію політичної опозиції за різними критеріями: структурним (системна, позасистемна), ідеологічним (ліва, центристська, права), діяльнісним (активна, пасивна), масштабом дій (елітна, масова), цілями (конструктивна, деструктивна), відношенням до держави (державницька, антидержавницька), ступенем лояльності та іншими. Розглянуто діяльність опозиції в аспекті теоретичного і практичного протистояння владі. Визначено особливості формування об'єктивних і суб'єктивних умов функціонування опозиції в українському суспільстві, зокрема "нецивілізованих" форм і методів співпраці влади з опозицією. Доведено, що розбудова демократичної, соціально-правової держави є необхідним фактором ефективної взаємодії влади й опозиції. Обгрунтовано, що формування зрілої політичної та правової культури суспільних відносин - один зі шляхів гармонізації взаємовідносин влади й опозиції в Україні.