Розроблено моделі функціонування аеронавігаційної системи з метою аналізу, прогнозування та підвищення ефективності польотів. Запропоновано комплекс моделей процесу організації повітряного руху. Створено методику оцінки ризику зіткнень повітряних суден у визначеній обмеженій зоні повітряного простору, а також з урахуванням впливу турбулентності атмосфери. На базі теорії конфлікту запропоновано концепцію підвищення економічної ефективності використання зони транзитних польотів. Запропоновано аналітичні та імітаційні моделі визначення ризику зіткнень повітряних суден на пересічних маршрутах. Обгрунтовано зв'язок між безпекою та економічною ефективністю та побудовано моделі економічно оптимального використання зон транзитних польотів, розроблено алгоритм пошуку його найбільш прийнятної умови (правила). Наведено рекомендації щодо підвищення безпеки та економічності повітряного руху (ПР) на етапах планування польотів та організації ПР.