Проаналізовано формування та розвиток інституту, норми якого регулюють відшкодування шкоди, що виникла у взаємозв'язку з рятуванням майна іншої фізичної або юридичної особи. Узагальнено та систематизовано положення норм цивільного законодавства України, що стосуються відшкодування такої шкоди. Обгрунтовано теоретичну логічність та практичну доцільність формування у вітчизняному цивільному законодавстві концепції відшкодування шкоди, завданої особі, яка вчиняла дії, спрямовані на відвернення загрози цивільним правам та інтересам іншої фізичної або юридичної особи. Досліджено формування у сучасному цивільному праві України диференційованої за суб'єктивними й об'єктивними критеріями системи зобов'язань, що виникають у взаємозв'язку з рятуванням майна іншої особи. Проведено аналіз існування подібних за суттю і зовнішніми ознаками інститутів: зобов'язання, що виникають у взаємозв'яку з завданням каліцтва, іншого ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи та зобов'язання, що виникають у взаємозв'язку з завданням шкоди майну фізичної або юридичної особи внаслідок рятування нею майна іншої особи. Виявлено особливості ставлення регресних вимог до осіб, винних у завданні шкоди здоров'ю або життю рятувальника. Сфомульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства України.