Проведено генетичний аналіз успадкування кількісних ознак та їх реалізації за різних умов середовища та створено вихідний матеріал озимих пшениці та тритикале для подальшої селекційної роботи. Показано, що екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони та реакцією на їх зміни. Створено метод її експресивної оцінки та енергетичного визначення однорідності кліматичних умов. Встановлено, що взаємозв'язки між дисперсією ознаки, ековалентом, стабільністю та реакцією на умови середовища залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Відзначено схожість генетичного контролю кількісних ознак у тритикале та в пшениці. У тритикале виявлено подібність структури генотипових кореляцій, ЗКЗ та СКЗ, а у пшениці таку схожість встановлено лише в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої в процесі селекції. На підставі дослідження неповних діалельних схем показано, що для практичного використання найбільш прийнятними є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту. Розроблено алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем, що дають найбільш точні значення. Створено комп'ютерні програми для реалізації запропонованих алгоритмів.