Досліджено теоретичні та методологічні засади, прикладні аспекти машинозабезпечення рослинницьких галузей сільськогосподарських підприємств. Удосконалено теоретико-методологічні засади визначення джерел оновлення техніки та врегулювання економічних відносин між її виробником і споживачем, які полягають у досягненні паритетного обміну; формування амортизаційної політики держави, яка б забезпечувала просте відтворення зношених машин. Обгрунтовано можливість збільшення прибутків сільськогосподарських підприємств в результаті дії цінового механізму. Визначено сутність формування собівартості виробництва машинобудівними заводами сільськогосподарської техніки. У даному випадку фактичну собівартість розраховано як нормативну, а збільшена на коефіцієнт норма прибутку складає ціну реалізації виробу, що суперечить економічним засадам. Запропоновано заходи щодо врегулювання цін на техніку за нормативними затратами. На підставі застосування методу регресійного аналізу визначено оптимізоване сільськогосподарське підприємство регіону за критеріями наявності: активної частини основних засобів, сільськогосподарських угідь, а за результативним показником - прибуток підприємства. Удосконалено методику розрахунку потреби в складних сільськогосподарських машинах, зокрема запропоновано визначати даний показник не для одного, а для групи суміжних підприємств регіону. Обгрунтовано організаційно-методичні підходи щодо використання складних технологічних процесів (підготовки грунту, внесення добрив, посівів, збирання врожаю) з застосуванням поточних технологій та групової роботи агрегатів.