Побудовано теорію еволюції електронного спектра від стаціонарного у тришаровій двоямній закритій сферичній квантовій точці (СКТ) за умов збільшення товщини зовнішнього шару-ями до фізичної безмежності до квазістаціонарного спектра, у простій відкритій СКТ. Показано, що за цього розподіл за енергіями ймовірностей знаходження електрона всередині тришарової закритої квантової точки має характер дискретної смуги, які за безмежної товщини зовнішнього шару-ями наближаються до резонансного рівня та півширини непреревної смуги квазістаціонарних станів простої відкритої СКТ. Побудовано теорію квазістаціонарних станів екситона та теорію електрон-фононної та екситон-фононної взаємодії. Показано, що невелике зміщення екситонного резонансного рівня головним чином формується кулонівською взаємодією електрона та дірки у внутрішньому шарі-ямі, зі збільшенням товщини бар'єра воно зростає за величиною. За методом функції Гріна показано, що довгохвильове зміщення резонансних рівнів електрона, дірки й екситона з рахунок взаємодії цих квазічастинок, з обмеженими поляризаційними фононами внутрішнього шару-ями тришарової закритої наносистеми має незначну величину, яка збільшується зі збільшенням товщини шару-бар'єра.