Проаналізовано специфіку наративного дискурсу в прозовій творчості Ю.Косача, І.Костецького та В.Домонтовича на двох рівнях літературної комунікації: інтратекстовому та інтертекстовому. Охарактеризовано основні внутрішньотекстові розповідні структури, функціональні позиції наративних інстанцій. Визначено типи використання наративних дискурсів (нараторського та персонажного) та контекстуальні прийоми, за допомогою яких ці дискурси втілюють у тексті. Визначено типи міжтекстових зв'язків і види інтертекстуальних одиниць на метатекстовому комунікативному рівні. Встановлено такі спільні ознаки модерністичного наративного дискурсу в прозовій творчості Ю.Косача, І.Костецького та В.Домонтовича: суб'єктивація письма, текстова інтерференція нараторського та персонажного дискурсів, зміщення акценту з нараторського на персонажний дискурс, використання "відкритих" сюжетів, активний діалог з "сильними" текстами інших митців.