Розкрито природу та зміст терміну "лояльність" й обгрунтовано можливості його використання в політичній науці. Розкрито сутність політичної лояльності як певного типу політичної поведінки, що формується в процесі реалізації владою (державною або політичною) своїх функцій. Встановлено, що політична лояльність є складним та динамічним явищем, що формується в процесі соціалізації особистості відповідно до пануючого в суспільстві світогляду, менталітету, визначених норм політичної поведінки, освіти, культури та традицій. Запропоновано для вивчення лояльної (неагоністичної) політичної поведінки використовувати підходи та методи етології та біополітики. Обгрунтовано доцільність розгляду лояльних відносин як біосоціальної системи взаємодії між організмами. Виявлено залежність між рівнем політичної лояльності та рівнем стабільності політичного порядку в державі. Доведено, що лояльність є якісним показником легітимності державної влади (політичного лідера). Встановлено, що політична лояльність у сучасний період є невід'ємною характеристикою політичного режиму, влади, устрою, форми правління.