Розкрито суть поняття формування оборотних коштів промислового підприємства як трьохетапного (виділено певні етапи, а саме: залучення, розміщення, оптимізації структури) та двобічного (формування джерел оборотних коштів, або оборотних пасивів, і обсягів вкладення оборотних коштів за законодавчо встановленими напрямами, або оборотних активів) організаційно-економічного процесу. Запропоновано визначення поняття "формування оборотних коштів" як процесу утворення джерел оборотних коштів і генеруємих ними активів, що спрямовується системою відповідних принципів, методів, механізмів, які забезпечуєть надання у розпорядження підприємства оптимальних за обсягом і структурою даних коштів. Визначено, що оборотні кошти лише фінансово, грошово обслуговують кругообіг оборотного капіталу, не змінюють за цього своєї форми, тому відсутнє теоретичне підгрунтя для характеристики їх руху у процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства як кругообіг вартості, а стосовно нього має застосовуватись поняття функціонального циклу, протягом якого оборотні кошти перебувають на кожній зі стадій кругообігу оборотного капіаталу. Удосконалено теоретико-методологічні засади визначення потрібного обсягу власних оборотних коштів, що яких запропоновано запровадити їх оптимізацію у загальній сумі оборотних коштів підприємства та визначати оптимальне співвідношення в обертанні цих коштів. Розвинуто методичні підходи стосовно визначення ефективності використання оборотних активів як складової оборотних коштів, оптимізовано склад показників використання оборотних активів промислового підприємства, обгрунтовано відповідні методи їх розрахунку.