Удосконалено теорію електромагнітних збудників вібрації, що застосовуються у задачах віброударних випробувань на надійність машин, приладів та апаратури, а також для деяких технологічних процесів (вібролиття, віброрізання, вібросушіння). Вперше розглянуто динаміку збудників вібрації з урахуванням реактивних мас. Створено новий варіант методу оптимального гасіння післяударних коливань під час випробування на удар. Удосконалено метод визначення потужності електромагнітних віброзбуджувачів (ЕМВ) залежно від динамічних параметрів, електромагнітних і геометричних величин. Наведено метод визначення вагового навантаження, коефіцієнтів демпфірування та жорсткості, величин повітряних зазорів і площі перерізу полюсів магнітопроводів. Виведено формули зв'язку параметрів вібрації об'єктів з вихідними напругами електровимірювальних пристроїв. Створено системи ЕМВ для збудження вібрацій у технологічному процесі лиття.