Досліджено феномен транзитивності, його генезис, розвиток і взаємодію транзитивних соціумів на прикладі співпраці України та Республіки Таджикистан. На міждисциплінарному рівні висвітлено теоретичні засади системного підходу до соціально-філософського аналізу феномену транзитивності, його цілей, загальних рис і характерних особливостей прояву в окремих країнах. У контексті національних інтересів України розглянуто й обгрунтовано доцільність широкого соціально-економічного та духовно-культурного співробітництва з транзитивними країнами, зокрема у регіоні Центральної Азії. Розроблено методологічні принципи організації такого співробітництва. Проаналізовано досвід співпраці України та Таджикистану в соціально-економічній, науково-технічній і культурній сферах. Виявлено синергетичний ефект цієї співпраці та визначено його вплив на можливості технологічної трансформації національних економік.