Проведено системний аналіз розвитку французького сюрреалізму та його рецепції в Україні, розглянуто аспекти мовної, лінгвориторичної, комунікативної, культурної та перекладацької компетенції французьких та українських авторів. Визначено зв'язок на межі української та французької культур, між різними видами мистецтва (насамперед літературою та живописом), який ілюструють стилізації Г.Аполлінера ("Відповідь запорожців турецькому султанові"), твори Б.Сандрара, переклади поезії Т.Шевченка, проведені Л.Арагоном, Е.Гільвиком, Ш.Стерном і Ж.Лафон, а також літературні твори французьких сюрреалістів, на яких позначився вплив образотворчого мистецтва українських художників і скульпторів, що працювали у Франції (О.Архипенко, М.Бойчук та ін.). Матеріалізовано зустрічний процес (рецепцію французького сюрреалізму в Україні) у парафразах і стилізаціях (парафрази О.Зуєвського), а також частково у зразках західноукраїнської авангардної поезії перших десятиліть ХХ ст. (З.Бережан, В.Хмелюк, Б.-І.Антонич). Висвітлено пласт прекладів поезії французького сюрреалізму українською мовою (розглянуто переклади творів Г.Аполлінера, Ж.Превера та А.Мішо). Акцентовано увагу на вмінні перекладачів адекватно оцінити комунікацію, співвіднести свої інтенції з вибором вербальних і невербальних засобів, узгодити коди. Доведено, що вплив французьких сюрреалістичних літературних зразків безпосередньо позначився на інтуїтивізмі Нью-Йоркської групи та сюрреалістичних візіях Київської школи.