Запропоновано й обгрунтовано застосування паралельного проекціювання для моделювання процесів формування цифрових аерокосмічних сцен високого просторового розрізнення. Розроблено нелінійну та лінійну моделі. Одержано співвідношення між відповідними цим моделям наборами параметрів. Розроблено загальну проекційну геометричну модель формування цифрових фотограмметричних зображень, розглянуто її окремі випадки, зокрема, для моделювання стереопари, багатоспектральних зображень і пари знімків, які належать одній площині. Запропоновано методику епілярної передискретизації сканерних зображень. На підставі запропонованних геометричних моделей розроблено прикладні методики, алгоритми та програмне забезпечення ректифікації, реєстрації та подальшого суміщення зображень з можливістю контролю якості відповідних перетворень і зміни інформативності одержаних зображень. Наведені методи передбачають застосування інформаційно-теоретичного підходу на підставі поняття "взаємна інформація", а також певних інформаційних критеріїв. Результати дослідження дозволяють вирішувати проблему розпізнаванння й інтерпретації цифрових видових даних, одержаних дистанційними засобами, а також суттєво збільшувати інформативність растрових зображень, алгоритмічною базою якого є розроблені геометричні моделі формування.