Досліджено проблему покращання результатів лікування дітей з непрохідністю кишечнику (НК). Із 633-х хворих дітей у 227-ми (35,86 %) встановлено вроджену НК, а у 406-ти (64,14 %) - набуту, за віком від 2,5 міс до 14-ти років. Гостру НК встановлено у 404-х (63,82 %), хронічну НК - у 164-х (25,91 %), рецидивуючу - у 65-ти (10,27 %) пацієнтів. З метою об'єктивізації оцінювання методів лікування виділено дві групи хворих, а саме: I - головну - 273 (43,12 %), II - контрольну - 360 (56,88 %). Як причину НК природженого генезу визначено дивертикул Меккеля у 41-го (6,48 %), порушення фіксації кишечнику - у 30-ти (4,74 %),агангліоз чи гіпогангліоз кишечнику - 156-ти (24,64 %). За цього причиною набутого характеру визначено інвагінацію кишечнику у 221-х (34,91 %), наслідки лапаротомій - у 59-ти (9,32 %) та травматичного пошкодження черевної порожнини - у 14-ти (2,21 %). З метою вирішення діагностично-лікувальних завдань розроблено діагностичний алгоритм обстеження хворих, який передбачає три етапи послідовного діагностування та верифікації недуги. Відзначено, що обстеження хворих було етапним відповідно до розробленого алгоритму. Доведено стадійність і етапність клінічного перебігу та розвитку ускладнень. Наведено нове концептуальне обгрунтування патогенетичної класифікації НК у хворих на підставі комплексного оцінювання клініко-лабораторних, інструментальних і морфологічних даних з урахуванням етапності клінічного перебігу недуги. Визначено показання до проведення консервативного й оперативного лікування. Відзначено, що використання консервативних заходів мало позитивний результат у 173-х (27,33 %),