Висвітлено політико-культурну специфіку електорального процесу постсоціалістичного суспільства у контексті компаративістського аналізу виборчих кампаній України, Росії та Польщі. Узагальнено основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення сутності електорального процесу. Здійснено концептуалізацію електоральної культури як індикатора вимірювання якісного стану політичного розвитку трансформаційних суспільств. Відтворено історичну ретроспективу формування підгрунтя культури виборів українського народу шляхом виокремлення демократичних традицій національного державотворення. Охарактеризовано подальші тенденції становлення електоральної культури України, Росії та Польщі. Розроблено перелік рекомендацій, спрямованих на формування інтегративної, демократичної політичної культури українського народу й оптимізацію електорального процесу в сучасній Україні.