На підставі даних, одержаних під час проведення флюоресцентної ангіографії переднього відділу ока, встановлено критерії об'єктивної оцінки порушень мікроциркуляції прилімбальної області, які полягають у пригніченні епісклерального кровообігу за опікової травми очей. Розроблено показання до проведення хірургічного лікування залежно від глибини та площі порушень в системі епісклерального кровообігу внаслідок опіків очей різного ступеня важкості. На підставі результатів клініко-імунологічних досліджень розроблено способи прогнозування розвитку ускладнень опікової хвороби (криз відторгнення трансплантанту, ексудативно-гіперпластичний увеїт, ускладнена катаракта), спосіб оцінки індивідуальної імунореактивності організму. Виділено два типи та сім варіантів індивідуальної адренергічної імунореактивності організму та доведено доцільність раннього хірургічного лікування опіків очей важких ступенів. Вивчено некролітичні властивості ряду протеолітичних ферментів, а саме: папаїну, лекозиму, лужної протеази, еластотерази, терилітину та колалізину. Розроблено спосіб попередньої ферментативної некректомії перед лікувальною кератопластикою. Встановлено дозування й експозицію для проведення одноразової аплікації протеаз для досягнення щадного некролітичного ефекту. Проведено експериментальне вивчення ефективності кератопластики із застосуванням попередньої ферментативної некректомії. Розроблено тактику раннього хірургічного лікування опіків очей важких ступенів з використанням попередньої ферментативної некректомії.