Розроблено методологічні положення та принципи архітектурного удосконалення реабілітаційного середовища промислового міста. Запропоновано концепцію єдиного інтегрального поняття реабілітаційного середовища, яке відображає його значущі аспекти й основні якості. Розглянуто структуру, рівні та фактори, що визначають зміст, функціонування й розвиток реабілітаційного середовища як системи. Запропоновано диференційовану систему врахування наслідків техногенного впливу на людину та навколишнє середовище. Розроблено теоретичну модель структурних і функціональних взаємозв'язків основних складових реабілітаційного середовища промислового міста. Визначено критерії й алгоритм одержання інтегральної оцінки якісного стану міста. Встановлено науково-практичні рекомендації й пропозиції щодо модернізації й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста в районах концентрованого проживання інвалідів певних медичних категорій. Обгрунтовано соціальну й економічну ефективність архітектурного вдосконалення реабілітаційного середовища промислового міста.