Досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти удосконалення механізму державного регулювання лізингових відносин в економіці України. Розкрито сутність й обгрунтовано необхідність державного регулювання лізингових відносин. Визначено спільні та відмінні ознаки таких форм прояву лізингу, як оренда та банківський кредит. Проаналізовано зарубіжний досід державного регулювання лізингових відносин. Охарактеризовано сучасний стан розвитку лізингових відносин з урахуванням впливу на них зовнішніх і внутрішніх чинників. Акцентовано увагу на проблемі придбання об'єкта лізингової угоди, який має високу вартість, тому на практиці лізингові компанії використовують різні комбінації способів фінансування своєї діяльності, серед яких переважають авансові платежі лізингоотримувачів і кредити комерційних банків. Оцінено переваги державної підтримки лізингових відносин. Обгрунтовано основні напрями державного регулювання лізингових відносин з урахуванням відповідного стану їх еволюційного розвитку. Розроблено модель активізації лізингових відносин з позицій державного регулювання, в якій враховано сукупність послідовних заходів державної підтримки на різних ієрархічних рівнях управління.